БАДЕЛИАТИ ТАУÆРÆХЪ
Дедегкати Дзанболат
Баделиатæ ку базæронд æнцæ, сæ бон нецибал адтæй æма æрсабур æнцæ. Гъе уæдта сæ мулкитæ ку фæцæнцæ, уæд сæ зæрди уотæ æрæфтудæй:
- Нæ сувæллæнтæ ма минкъий ку адтæнцæ, уæд гъæздуг адтан алцæмæй дæр, нур ба нæ бон нецибал æй, гъема нæ фæсевæд уаййех фæууæнтæ! Гъæйдитæ, маха сæмæ радзорæн, - хестæртæ бамбурд æнцæ Хъубадти Хъубадий иуазæгдонæмæ, - маха сæ бафæрсæн, ци нин кæнунмæ гъавунцæ, судæй нæ марунцæ æви сæ бон ести æй бакæнун.
Фервистонцæ сæмæ æма сæмæ æрæмбурд æнцæ, алке æ фиди размæ.
Фæрсунцæ сæ:
- Ци кæнтæ, мæнæ æрбацудан?
Загътонцæ син:
- Уаййех фæууотæ, нæ фæсевæд! Еу хуйи хъибилти ку схастаййанæ, уæд нин естæмæн исбæзтайуонцæ абони нæ царди. Сумах нин ку нæма адтайта, уæд нæ цард уотæ адтæй: рандæуианæ æма устур мулк æрбаласианæ æма цардан, нæ хуæрифурттæн дæр берæ, нæхецæн дæр берæ адтæй, нæ гъогæн æмбал н‘ адтæй; ку нæ бафæндæуидæ, уæд уацайрæгтæ дæр æрхæссианæ, гъе нур ба, мардзитæ, ракæсетæ æндæмæ, ма тæрсетæ, неци уин уодзæнæй!
Загътонцæ и хестæртæ фæсевæд:
-Хуцауæй уин арт хуæрæн, сумах адтайта уæд, уæхуæдæг рæдуд надбæл, уой туххæй æма не ‘нгъизтæй еци гъуддаг кæнун, уæхе хъиамæтæй уæ цæрун гъудæй, - загътонцæ син комкоммæ.
Загътонцæ хестæртæ:
- Нæййес гæнæн! Аци хатт уин æнæ цæун нæййес; аци хатт ма бавзаретæ, уæдтæ ниууадздзинайтæ, уæ балци ку нæ фæббæзза, уæд.
- Гъе нур ба уæ хъæбæр, фæндуй, ескумæ ку ракæсианæ, ‘ма мах неци зонæн, ‘ма нин загъетæ, кумæ ракæсæн, уой!
Загътонцæ син:
- Мах фæндуй, уæртæ Сау Ногъаймæку фæццмуиайтæ, уонæн сæ фонс – барцæгин бæхтæ æма бæразæйгин галтæ.
Етæ ба син уотæ:
- Сау ногъаймæ неци фæццæудзинæн, уонæн сæ фæдесон идардмæ соруй, сæ топпи фат ба изолмæ хауй.
Загътонцæ бабæй фæсевæд:
- Уонæмæ дæр неци фæццæудзинæн, уонæн сæ фонсиконд листвонс æнцæ (фустæ), сæ бæстихатт ба хонхбæстæ ‘й, ‘ма сæмæ над бæрæг нæййес, сæ адæм ба къахæй къахгин æнцæ, сæ надтæмæ ба дæсни æнцæ, æма нин нæ над ниййахæсдзæнæнцæ ‘ма нин нæхе фæффонс кæндзæнæнцæ.
- Гъе мадта Уæллаг Ирæмæ цотæ, - загътонцæ син, - рæгæй æносмæ дæр фонс адтæнцæ æма уордæмæ цотæ!
Гал кæмæ нæййес, е гал исефтиндздзæнæй, бæх кæмæ нæййес, е бæхбæл рабадздзæнæй, гъог кæмæ нæййес, е гъог æрдоцдзæнæй.
Уæд Хъубадти Хъубадий фурт Бор Бекмæрза сæ унаффæмæ хæстæг нæ цудæй ‘ма ‘й æрæгиау æргъуди кодтонцæ. Радзурдтонцæ имæ æма ‘й сæхемæ æрбакодтонцæ. Бафарстонцæ ‘й:
- Ци кæни, Бекмæрза, нæ унаффæмæ хæстæг ку нæ цæуис æма ци кæнис?
Загъта син:
- Уæ унаффæмæ хæстæг уой туххæн нæ цæун, æма мæ зæрдæмæ нæ цæуй, уой туххæн æма сумах уотæ æнгъæл айтæ, æма Уæллаг Ирæ нурмæ куд адтæнцæ, уотæ ма ‘нцæ, ‘ма уин арт хуæрун, сæ мæнги сувæллæнттæмæ дæр топпитæ е. Сумах ку цудайтæ уордæмæ, уæд уи тохун неке гъудæй, сæхе банимæхсиуонцæ, æма син сумах ба сæ фонс бамбурд кæниайтæ æма сæ ратæриайтæ. Нур ба ку бацæуæн уордæмæ, уæд тохун гъæудзæнæй, æма уæхæн лæг нæ къуари æхсæн нæ уинун; дæсниадæ кæмæ ес, ка нæ фæххона æма нæ фæстæмæ сæрæгасæй ка раахона, уæхæн нæ къуари æхсæн нæ уинун.
Хестæртæ загътонцæ:
- Æма уæхæн лæг ка уодзæнæй, тугъдон гъуддагмæ уæхæн дæсни лæг ка уодзæнæй, уой уæхæдтæ зæгъетæ!
Уæдта загъта Бекмæрза уæхæдæг:
- Æз зонун, æма афæй балци ‘й, æма, кæд æрцудæй, уæд бæргæ, фал кæд нæма æрцудæй, уæдта нин неци пайда æй. Е æй Хъарадзаути Мисирби.
Хестæртæ загътонцæ:
- Мадта нин æй ка бабæрæг кæнæ?
Сæ еуемæ исдзориуонцæ, се ‘ннемæ дæр, æма сæхе нигъгъос кодтонцæ неке бакумдта, уой туххæн, æма еци заман Уорсдони донæй Ирæфи коммæ зин цæуæн адтæй.
Ку неке бакумдта, уæ Бор Бекмæрза загъта мæсгунæй:
- Мадта æз мæхуæдæг бауайдзæнæн!
Æ бæх тургъи бæхбæттæнæбæл æфтудæй лæудтæй рæвдзæй æд саргъ; раудæй æма фæббадтæй еци сахат æмбесæхсæви ‘ма рараст æй. Бахъæрттæй Хъарадзаути гъæумæ æма æд бæх Мисирбий тургъи фæммедæг æй; къæразги размæ бацудæй æма ‘й æхсий дудагъæй бахуаста къæразгæ.
Мисирбий ба афæй балцийæй гъе уæд æрцудæй, еци изæр; ку цудæй, уæдта æ уоси нæуæгхундæй ниууагъта.
Бекмæрза къæразгæ ку бахуаста, уæд Мисирбий æрбайгъал æй ‘ма ймæ сонтæй дзоруй æ хуссæнæй:
- Ка дæ, циуавæр дæ, æнафонæ ку ‘й?
-Ма тæрсæ, хецон дæн, æндæмæ мæмæ ракæсæ!
Ралæуирдта æма ймæ рауадæй æма ‘й рафæсмардта:
- Бекмæрза ку дæ æма æгас æрцæуай! Уæлбæхæй цæмæ дзорис, рафестæг уо, медæмæ рауай!
Дзоруй имæ:
- Медæмæ цæуæг иуазæг нæ дæн, Мисирбий, æма фестæг нæ кæнун. Уæртæ, - зæгъуй ин, - Баделиатæ æрæмбурд æнцæ Уорсдони донбæл Хъубадти иуазæгдони, æма дæмæ хæлæфæй æрбауадтæн.
Ахур лæгæн æй ци зонун гъудæй, ескумæ фонс кæнунмæ ке цудæнцæ, æма сæ æмбалæн ке гъæуй, уой син базудта.
Зæгъуй ин:
- Бекмурза, мæ бон не суодзæнæй! Дæхуæдæг æй зонис, афæй балций адтæн æма нуртæккæ схъæрттæн, топпи хуаллагæй дæр рæвдзæ нæбал дæн, къахидарæсæй дæр, æма мæ бон не суодзæнæй фæццæун.
‘ Ма бабæй имæ дзоруй Бекмурза:
- Уой рæуонæ мин ма кæнæ, къахидарæс дин мæхемæ æртæ фæлусти ес уæлдай, уæдта мæмæ топпи хуаллаг дæр нæ дууей фагæ ес. Фал ду цæмæн нæ цæуис, уой дин мæхуæдæг лæдæрун: афæй балцийæй нуртæккæ æрхæццæ уогæй, дæ рæсугъд уоси фарсæй фестæ æма ескумæ рандæ уо, е хъæбæр зин æй, тæрегъæд дæр дин кæнун. Фал сæмæ ку нæ фæццæуай Баделиати хестæртæмæ, уæд ма сæмæ дæ цæсгон куд бавдесдзæнæ, уонæй нæбал уодзæнæ, æма сæмæ уой уалдæнгæ рацо, дæхе сæмæ бавдесæ, ку нæ дæмæ цæуа цæун, уæд дин нæ батухæ кæндзæнæнцæ.
Æ бон нецибал адтæй Мисирбийæн зæгъун æма загъта:
- Хуцау дин ма бакомæд! Бамæсастай, цæун, мæхе рарæвдзæ кæеæ!
Никкудтæй уосæ æ гъæлæсидзаг:
- Мæ тæрегъæдæй ди Хуцау ма исарази уæд! Ду гъæддон берæгъ дæ, æма мæ дæ авари къуммæ цæмæн æрхудтай мæлунмæ?!
Æма ‘й раогъиста:
- Нурма ку фмццæуай, уæд дæ Хуцау хæсгæ мардæй æрхæссун кæнæд!
Нæ ймæ байгъуста, бæхбæл рабадтæй, æма рандæнцæ. Уайгæ -уайгæ, цмхæртæ калгæ, æрбахъæрттæнцæ Уорсдонмæ. Фæммедæг æй сæмæ иуазæгдонæмæ ‘ма син загъта:
- Уе ‘хсæвæ хуарз!
Уæдтæ сæмæ дзоруй:
- Ци бабæй кæнтæ? Цæмæн нæ ниууагътæ мæгур адæми цар æстъегъун, сæ тог ниуазун æма се ‘стæг сæттун?
Уæдта уин Хуцауæй ард хуæрун, кумæдæр фæццмуайтæ, æнæ фидбилизæй, æнæ устур бæллахæй не ‘рцæудзинайтæ, мæгур адæми фæсевæд уотæ исарæхстæнцæ топпæй гæрзти хæццæ, бæхбæл дæр, æма нин фæффонс кæндзæнæнцæ.
И хестæртæ ибæл æнгъæлæсæй иссгъæр кодтонцæ:
- Мисирбий, кæд дæ нæ фæндуй, уæд дæ хæдзарæ баагорæ, нæ унаффæ ба нин ма ихалæ!
Ци ма син загътайдæ, загъта:
- Мадта цæугæ Уæллаг Ирæмæ!
Сæхе исрæвдзæ кодтонцæ æфсаддон адæми рæвдзæй, Зурапти Батæрсау æма Хъарадзаути Мисирбий[i] сæ хецæуттæ, уотемæй, ‘ма ранæхстæр æнцæ Уæллаг Ирæмæ. Коми думæгмæ ку бахъæрттæнцæ, уæдта сæ Уæллаг Ирæ базудтонцæ.
Еу дууæ лæхъуæни ба дæлиаумæгомау æрцудæнцæ æма еумæ исбадтæнцæ; кæсунцæ, æма дин дæлæ æрбацæунцæ, дугæйттæ-дугæйттæй ниррæнгъæнцæ, уотемæй цудæнцæ, Мисирбий æма Батæрсау ба сæ фæсте. Раугътонцæ сæ цæун, цалдæнги сæмæ сæ фæстæгтæ исхъæрттæнцæ, уалдæнги. Уæлта сæ еу иннемæ дзоруй:
- Нæ фиддæлти загъд уотæ ку адтæй, хути æрдонгæн сæ фæсте ка цæуа, етæ сæ нарддæртæ ‘нцæ, æма уони цæвæн, - зæгътæ. Фæйнемæ нигъгъавтонцæ дууæ лахъуæни æма сæ æмæхст фмккодтонцæ. Миссирбийæн æ дууæ иуоней астæу фæцæй æма бæхæй рахаудтæй æма фæммард æй, Батæрсауæн ба фат æ мæкъури фæцæй æма æ гъæлæсæй ралæуирдта. Е дæр мард фæцæй.
Топпи гъæртæмæ гæсгæ, разæй ка цудæй, етæ фæстæмæ фæккастæнцæ, цидæр бæлах, зæгъгæ, фæззилдæнцæ фæстæмæ æма сæ мардæй æриййафтонцæ. Мисирбий ма адтæй дзурдгъон ‘ма ма сæмæ уотæ исдзурдта:
- Мæрдти мин бæх фестетæ, ку раервæзайтæ, уæд мæ мард баделон силæстæгæн ка фæууинун кæнæ!
Раервæзунæй æндæр сæмæ нецибал сагъæс адтæй æма сæ мæрдтæ раскъафтонцæ æма ледзæги фæцæнцæ; коми думæгбæл нæбал рандиудтонцæ, нæ размæ еске ку фæууа, зæгъгæ, æма и Згидикомбæл Уæллагкоммæ бахизтанцæ. Уордигæй ба нæхе Дигоргоммæ æрбахизтанцæ. Уотемæй будурмæ раервазтæнцæ. Уæлæ Æхсæри лигъзмæ ку рахъæрттæнцæ, уæдта сæ зæрди æрбафтудæй Мисирбийи уосиат æма æрлæудтæнцæ; рафестæг æнцæ уоми; байвардтонцæ Мисирбий, куд æнгъизтæй, уотæ. Батæрсауи ба сæхемæ сæ хæдзæрæмæ фæлластонцæ æма ‘й сæхемæ байвардтонцæ Синдзигъæуи.
Еци бонæй аци бонмæ Баделиатæ сæ хæтун ниууагътонцæ, нæбал бандиудтонцæ.
Примечания:
А) Мисирбийи цирт ма нур дæр æ бунати ‘й, устур кæрдту бæлæсæ ма нур дæр лæууй уоци цирти, мин фуси æ буни бацæудзæнæй, уæхæн устур бæлæсæ.
Б) Тауæрæхъ дæр æй, зар дæр æй, Берæ адæнтæй æй фегъустон, зарагæ адæнтæй, æ зар дæр ин зонун, йе ‘фтудтитæ уотæ ‘нцæ, æ мотив ба ин нæ ниффинсдзæнæ. Радугай æй зардтонцæ, цæйбæрцæ ‘й фæндидæ зарæги, уой бæрцæ разаридæ, уæдтæ ‘й иннæ райсидæ, ка ‘й зудта, уонæй. Алли зæр дæр уотæ зарионцæ…«Баделиати зар» æз фулдæр мæ фидæй игъустон, зарагæ æма тауæрæхъгæнæгæ адтæй; сæйгæгæнæгæ адтæй, ку батухсидæ, уæдта æ хуæрифурттæ Баликъоти Тазей æма Тахойти Айдарухъи баагоридæ, марауадзетæ, æрбæсæкæнтæ, зæгъгæ, гъема уони хæццæ зарун байдаидæ. Æз ба ма уæд биццеу адтæн æма сæмæ игъустон æма сæ еугурæй дæр базудтон, тауæрæхъæй æма зарæй ци адтæй, уони мæ зæрдæбæл бадардтон. Уæ хуæрифурт Урус хъæбæр лæг адтæй алли æгъдауæй дæр: багъудæй, уæд ибæл лæги фурт нæ рараздæр адтайдæ алли гъуддаги дæр.
Райгурдтæн 1880 анзи (еу гиаур камендант ба мин си фондз анзи рагæлста); скъолæй на бакастæн, мæ къох æвæрун зонун. Нигколтæй Мурзæ, зæгъгæ, е нæ биццеути ахур кодта, æма уомæй цидартæ базудтон. Уруссагау дæр зонун хуæдахурæй.
Тауидтæ æма Къеуростæ не ‘рвадтæлтæ ‘нцæ мæхæн, Дедегкатæн. Æртæ æнсувæри адтæй: Дедегка, Тауидт æма Къеурос.
Дзанболат
(Дзабо)
Урус
Гази
(идарддæр æ фидтæлти нæзонуй).
Саугустгæнæг лæг адтæн; еу замани ба тукан дардтон ( паддзахи замани) æма æфхуæрд æрцудтæн, 12 анзи фæдтæн Узбекистани. Фæстæмæ иссудтæн 1946 анзи. Циколайаг.
В) «Тауæрæхътæ æма зартæ мæмæ дессаг кастæнцæ; æнæлæгигъæдгун лæгбæл зар дæр, тауæрæхъ дæр не ‘скæндзæнæнцæ, æма сæ уомæ гæсгæ мæ зæрдæбæл дардтон. Уæдта ести кусти уогæй дæр лæг гъæуама зарун дæр, тауæрæхътæ кæнун дæр зона æма ку зарионцæ, тауæрæхътæ ку кæнионцæ, ескæми фембæлгæй, уæд æз дæр зардтон, тауæрæхътæ дæр кодтон».
(Слова самого Дз.У. Дедегкаева)
Г) Сказание больше известно под другим наименованием: «Мисирбий зар» (см. у Туганова Т., Кубатиева Е. и др. в записи Г. Дзагурова, а также в записи других лиц). Данный вариант очень интересный по мнению Г. Дзагурова.
[i] Имя произносилось двояко «Мисирбий» и «Мисирби».
