Литературон бунтӕй
Дигорон номдзуд поэт Гурджибети Блашкайӕн, гъигагӕн, берӕ бунтӕ нӕ байзадӕй. Дӕлдӕр ци уадзимис мухургонд цӕуй (фиццаг хатт), уой Мӕздӕги районӕй, Черноярски стӕницӕй ӕ кизгӕ Саусатӕги номбӕл ӕрбарвиста Сосити Г. мӕнӕ уӕхӕн финстӕги хӕццӕ: «Зинаргъ Сатӕг! Мӕ рагон гӕгъӕдитӕмӕ кӕсгӕй, иссердтон, дӕ фидӕ ӕма мæ ахургӕнӕг Блашкай мӕнӕ аци финститӕ. Ӕрветун дӕмӕ сӕ.»
9 октябрь, 1963 анз.
УАЦАЙРАГ
ГУРДЖИБЕТИ БЛАШКА
Е раги адтӕй. Гребенскаг хъазайхаг полкъи хæццæ ӕз адтӕн ӕфсӕддон тактикон архайди Дагестани хуӕнхти. Еухатт, квартирьер уогӕй, мӕ бӕрнӕхсти ци ӕфсӕддонти къуар адтӕй, уони хӕццӕ арф коми ниххизтан еу авайраг гъӕумӕ. Байагурдтон гъӕуи старшини. Фал ӕхуӕдӕг дӕр, ӕ бӕрнӕхсти ка'дтӕй, уонӕй дӕр уруссагау неке зудта, ӕз ба-авайрагау. Мӕн багъудӕй (къуӕттий хузӕн) къохтӕй амонун, цӕмӕй мин мӕ къуари хӕццӕ рӕфтади мадзал бакодтайдӕ. Фал уомӕй ахсгиагдӕр адтӕй старшинӕн бардзурд раттун, мӕ фӕсте ци ӕфсӕддон хӕйттӕ рацудайдӕ, уонӕн фатертӕ ӕма хуӕруйнаг исцӕттӕ кӕнуни туххӕй. Ами къохти амундӕй неци уадӕй. Старшин уинуй, афицери цидӕр ӕсхидзгӕ гъуддаг зӕгъун ке фӕндуй, уой, ӕма ӕ хӕццӕ ка'дтӕй, уонӕй еуей кумӕдӕр фервиста. Сахатти фӕсте къӕнцилари дуарӕй ӕрбахизтӕнцӕ дууӕ ӕвзонг лӕхъуӕни кавказаг уӕледарӕси; тохӕндзаумау, ӕндӕрӕй хуӕрзрӕвдзӕ, сӕ астӕу ба - силгоймаг цӕсгонӕмбӕрзӕни. Етӕ мӕ бафарстонцӕ: «Ци уӕ фӕндуй, господин афицер?» Ӕз ин (тӕлмацгӕнӕг силгоймагӕн) балӕдӕрун кодтон, мӕ фӕсте ӕфсӕддон хай ке цӕуй, уой, ӕма старшини ихӕс ӕй ӕфсӕддонтӕн фусунуат, уӕдта хуӕруйнаг еу сутки фагӕ бацӕттӕ кӕнун. Тӕлмацигӕнӕг радзурдта старшинӕн мӕ бардзурд. Уой фӕсте ӕй бафарстон: «Ка ӕй ӕма ами цӕмӕн ӕй?».
«Ӕз Орлови губернимӕ ӕрвист дагестайнаг адӕнти фӕтӕги байззайӕггаг дӕн (Шамили кой не'скодта). Ӕрцудтӕн мӕ фиддӕлти бӕстӕ базонунмӕ. Фӕл мин фӕстӕмӕ раздӕхуни барӕ нӕбал ес, нӕ мӕ уадзунцӕ ӕма исфӕндӕ кодтонцӕ мӕн туххӕйти киндзи раттун мӕнӕ мӕ рахесӕрдиги ци ӕвзонг адӕймаг истуй, уомӕ». Ӕз бакастӕн бӕрзондгомау борхелӕ, дзугъурдзӕсгон лӕхъуӕнмӕ. «Корун уи, дзурдта идарддӕр кизгӕ, фӕммӕ ервӕзун кӕнетӕ ӕма мӕ ардигӕй рӕефхӕссетӕ».
Æз ин балӕдӕрун кодтон ӕ курдиадӕн исӕнхӕст кӕнӕн ке нӕййес, уомӕн ӕма минкъий ӕфсӕддонти къуар ан, никки ба гъӕуама цӕуӕн ӕфсӕддон хаййи разӕй ӕнӕ фӕстеуатӕй. Фал ин зӕрдӕ байвардтон меʼфсӕддон хӕлар хуӕнхаг батарейи командири фӕрци ӕй фӕййервӕзун кӕнун. Ӕз уомӕ ниффинстон, курдтон си, цӕмӕй байагурдтайдӕ аци кизги ӕма’й ӕ батарейи хӕццӕ ракодтайдӕ. Финстӕг ниууагътон старшинмӕ, цӕмӕй ӕй равардтайдӕ батарейи командирмӕ. Хуӕрзбон син зӕгътон ӕма идарддӕр рандӕ дæн.
Ци бацӕй еци кизгӕ?
Ку ӕризӕр ӕй, уӕд коми нарӕги ӕрбазиндтӕй ӕфсад. Батарейи командир гъӕумӕ хӕстӕг ӕ зӕрди дзӕбӕхӕн коми нарӕги дзармадзанӕй дууӕ ӕхсти фӕккодта. Гъӕуи цӕргутӕ бангъӕл ӕнцӕ: нӕуӕгӕй сӕмӕ уруссӕгтӕ ӕрбацудӕнцӕ ӕма бабӕй тохун райдӕдтонцӕ. Фӕйнердӕмӕ ледзӕги фӕцӕнцӕ ӕма хонхи ӕрфити сӕхе баримахстонцӕ. Батарея гъӕумӕ ку ӕрбацудӕй, уӕд командир райста мӕ финстӕг ӕма исфӕндӕ кодта еугур цӕргути дӕр ӕрӕмбурд кӕнун, цӕмӕй кизги райстайдӕ. Фал тарст адӕн ӕрӕмбурд кӕнун æ бон нецихузибал бацӕй. Уотемӕй еци кизгæ байзадӕй уацари. Ӕнӕмӕнгӕй тухдӕттӕ ракодтайуонцӕ киндзи еци борхелӕ, дзугъур, ӕригон лӕхъуӕнмӕ.
Къибирти Амурхан
Cм.: Ирæф №2, 1991 анз.
